Помідори догляд

Хороший уход за помидорами, что они любят, что нет

Это следует учесть при выращивании рассады в ранние сроки в бытовых условиях, определении густоты посева или посадки в теплице, уходе за плодоносящими растениями в зимних, весенне-летних пленочных теплицах, укрытиях и при выращивании в комнатных условиях с сентября по март.

В отношении к длине дня большинство сортов нейтральные. Растения помидора активно растут как при длинном (18 часов), так и при коротком (12 часов) дне.

Плоды помидора содержат около 95% воды. И хотя это растение засухоустойчивое, все таки необходимость во влаге у него большая. На оперативное достаточное смачивание помидоры отзываются очень высоким урожаем

Засуха оказывает влияние отрицательно, на растениях образуется много очень маленьких плодов, уменьшается их

сопротивляемость болезням, стрессам.

Помидор просит пониженной воздушной влажности

Лучшей влажностью почвы для помидора считается 75-80%, а идеальная относительная влажность воздуха 45-60%.

Необходимость помидора в воздухе

Одновременно с тем нужно не забывать, что высокое содержание углекислого газа в воздухе или почве (более 1%) отрицательно действует на растение. Такое бывает при образовании на почве корки, а в надпочвенном слое

воздуха при чрезмерном удобрении свежим навозом.

Помидор любит смену почвы

Хорошими предшественниками для помидора являются капуста, горох, корнеплоды, огурчики,

под которые была внесена органика.

Растения помидора очень отзывчивы на удобрения. Их внесение в нужных количествах и в те сроки, когда растения более всего в них нуждаются, увеличивает урожай и делает лучше качество плодов.

Из удобрений на органической основе под помидор вносят перегной, перепревший навоз, торфо-навозный компост, навозную жижу и куриный помет; из мин. удобрений — азотные, фосфорные, калийные и кальциевые удобрения.

У помидора в начальный период роста и развития необходимость в питательных веществах маленькая. В период плодоношения она резко увеличивается. Чем взрослее растение, тем больше оно расходует фосфора, калия и кальция.

Лучшей концентрацией питательного раствора для усвоения растениями помидора считается 0,1-0,2% для

макроэлементов и от 0,005 до 0,01% для микроэлементов.

Однако при этом необходимо не забывать, что минус в питательных веществах легко компенсировать путем дополнительных подкормок, а вот излишек их убрать довольно не просто. От увеличения удобрений сильно увеличивается концентрация почвенного раствора, что может причинить большой вред растениям.

Вернуться в оглавление — Публикации

Дерева і чагарники

Шкідники і хвороби

Користь і шкода крота Знищуючи шкідливих комах і особливо личинок хруща, кроти приносять неоціненну користь сільському і лісовому господарству . Про крота Кріт веде підземний спосіб життя, рідко виходить на поверхню, і вся його діяльність клопітка малодоступна безпосередньому спостереженню .

Вирощування помідорів у відкритому грунті — Чудо-город

Помідори у відкритому грунті

Мій досвід вирощування помідорів у відкритому грунті в умовах Підмосков’я невеликий. Але і він допоміг мені отримати сталі врожаї повноцінних плодів. І знімаю я їх, починаючи з середини червня.

В останні роки частина овочівників-аматорів з Нечорнозем’я захоплюється дорогими теплицями, які вимагають значного догляду. Але ж не кожному це буває під силу. Зате моя нескладна агротехніка може бути доступна всім. Виростити гарний урожай у відкритому грунті при мінімальних затратах праці, коштів і часу — це ль не пряма вигода.

Всі починаю з підбору скоростиглих сортів . Особливо сподобався мені сорт Чипполіно: урожайний, весь кущ усипаний невеликими, але смачними плодами. З 1 м 2 посадок я отримую до десяти килограмм ранніх плодів.

Користуюся тільки своїми насінням. Усім колегам раджу самим готувати доброякісний насінний матеріал. Насінники відбираю від кращих рослин вібанке мені сорту. Перед посівом насіння протруюють в міцному розчині марганцівки.

Сівбою займаюся 20 лютого. Ранній посів наблизить і терміни знімання плодів. Коли з’являться сходи, з тиждень регулюю температуру повітря: вдень її підтримую на рівні 14-16 °, вночі 10-12 °. Після підвищую температуру до 20 ° вдень і до 12-14 ° вночі. Сіянці пересаджую спочатку в паперовий стакан, а через 3-4 тижні — в поліетиленовий пакет, заглиблений рослини на 5-8 см. Цей прийом дозволяє розвинути хорошу кореневу систему. У квітні починаю гартувати розсаду. Для цього виношу її на балкон, спочатку на 30 хв, потім паузу збільшую. Гартують розсаду 3 тижні: підвищує стійкість рослини до низьких температур.

Висадка розсади помідорів

Грядку готую заздалегідь, причому роблю це досить ретельно. Місце вибираю сонячне, причому воно має бути захищене від північних вітрів. Захист — стіни будинків, а автогаражів, хозяйственный блок або паркани. Підігрівається грядка біопаливом (шаром рубаною соломи). Утеплений грунт підтримує тепловий режим рослин. Перед перекопуванні на кожен квадратний метр грядки вношу по 2 відра перегною. Потім копали канаву шириною 70 см і завглибшки 30 см, укладають у неї солому, утрамбовують, засинаю зверху шаром землі. Змочую все це гарячою водою з марганцовкоі і тримаю накритою з тиждень, до висадки розсади.

Розсаду з квітковими китицями висаджую на должностьійне місце 10-15 травня, в залежності від погоди. Саджу рослини в 2 ряди, так посадки краще провітрюються, та й догляд за ними вести легше. Розсаду саджу похило. Теплий грунт і додаткові яруси коренів допомагають помідорів стати сильними. На випадок раптових собой представляетідготовляють нескладне плівкове укриття; після 6 червня вона забирається.

Поливаю рослини лише тёплой водою. Перша підгодівля, приурочена до періоду освіти зав’язей, — рідке комплексне добриво, друга — курячий послід (1:30). Підгодовую з інтервалом у два тижні.

За відкритим грунтом треба стежити і стежити, не забуваючи і про профілактику захворювань. Профілактичну обробку проводжу часниковим розчином: 1,5 склянки подрібненого часнику наполягаю добу в 10 л теплої води. У цей розчин додаю крупинки марганцівки. Обробляю рослини не менше 3 разів з інтервалом у 10 днів. Перша обробка приурочується до появи перших зав’язей на першій кисті. Пізніше рослини додаткової обробляю розчином куховарської солі: 1 кг солі на 10 л води. Соляний розчин створює тонку плівку і перешкоджає проникненню інфекції до листя. Тримається плівка до першого дощу.

На 1 м 2 саджу від 2 до 6 рослин залежно від сорту і формування рослин. Ультраскоростиглий сорту не пасинка. Ці помідори самі себе обмежують в зрості. У детермінантний сортів видаляю пасинки. Вважаю цікавою спробу вирощувати високорослі сорти у відкритому грунті. Для цього формую їх у низькорослому формі. Сорти з великою кількістю зав’язей в кисті, формую в одне стебло. Пріщіпку приурочують до закладеної другий квіткової кисті. Іншу групу сортів — Унікальні, Мрія любителя, Огородник і їм подібні — формую в 3 стебла. Всі 3 стебла прищипують над другою квіткової пензлем. При цьому своєчасно видаляю пасинки.

У відкритому грунті при відповідному догляді я збираю плодів нітрохи не менше, ніж у закритому.

Томаты — секреты успешного выращивания, посадки и ухода

Тяжело верить, что хотя томаты, они же помидоры, известны жителям стран Европы с середины 16 столетия, принимать в пищу их начали только в самом конце 18 столетия. До этого кустики томатов выращивались исключительно как декоративное растение, а плоды их считались токсичными. Еще в первой половине 70-ых годов восемнадцатого века руководства по садоводству предупреждали про то, что томаты сводят с ума тех, кто употребляет их в пищу. Возможно, они были не так уж далеки от истины: вкусный, сочный помидор на самом деле способен свести с ума истинного гурмана!

Томаты, или помидоры — это травянистые либо полукустарниковые, однолетние либо многолетние растения, принадлежащие к семейству пасленовых. У томата очень развитая система корня, а его семена хранят собственную всхожесть около девяти лет.

Выращивание рассады томатов

Для посева томатов нужно применять отдельную площадь: полимерные емкости, рассадные кассеты и т.п., которые перед посевом нуждаются в дезинфицировании. Перед тем как сеять рассаду, требуется обеспечить достаточное освещение, постоянные температуры и воздушную вентиляцию. Любые рассадные емкости должны содержать специализированные дренажные отверстия на дне, иначе растения будут предрасположены заболеванию черной ножкой.

Для посева рассады томатов можно применять любой многофункциональный посевной субстрат либо компост из смеси песка и торфа, взятых в одинаковых частях. Сеять семена томатов чрезмерно густо не стоит, иначе рассада будет тонкой и слабой — вытянется. Если вы сеете семена в теплицу, то посев необходимо делать рядами, это даст возможность вам применить освещение максимально.

Конкретно перед тем как произвести посев, субстрат следует внимательно смочить. Сами семена необходимо прогреть — это поможет их обеззараживанию, сделает лучше их посевные качества и поможет возникновению более быстрых, дружных всходов. Прогревать сухие полновесные семена томатов нужно переменными температурами: 48 часов — при температуре примерно +30 °С, потом еще 72 часа — при +50 °С. Семена сеять можно сухими либо заранее замоченными в 1% растворе перманганата калия. Опускаем семена в стакан с раствором и выдерживаем там примерно пол часа. Потом семена нужно вымыть в проточной воде около 10 минут. Сразу же после посева субстрат нужно накрыть пленкой либо 5-мм слоем вермикулита, это поможет поддерживать влажность почвы.

До возникновения первых всходов томатов необходимо держать температуру не выше +23 °С. А сразу же после их возникновения пленку с рассадных контейнеров следует снять. Дабы не подвергать еще совсем слабенькую рассаду излишнему испарению, пленку лучше снять вечером. В периоды полива рассады, который необходимо делать мелко распыляемой струёй, сильно заливать ее водой нельзя. Исполнять нужно и режим температур выращивания рассады. Так, как только появятся первые всходы, температуру следует уменьшить до +8-10 ночью и +10-15 днем — в течении 3 суток, закаляя подобным образом рассаду уже с самого начала ее возникновения. Закаливать рассаду нужно до самой ее пересадки в парник, однако не менее чем в течении 15 дней за все время ее роста.

Посадка томатов

Для культивирования помидоров лучше подбирать южные, юго-западные либо юго-восточные участки. Хорошие урожаи дают томаты, посаженные возле южной стены строений либо забора. Томаты можно успешно растить на одном и том же месте даже 2-3 года подряд, хотя тогда под посадки следует обязательно вносить органические удобрения. Отличные предшественники для томатов — это огурчики, капуста, кабачки и лук. Не рекомендуется растить томаты после перца, картофеля, баклажана и физалиса. На тех участках, где культивировались эти культуры, помидоры можно садить не до недавнего времени, чем через три года. В другом случае вы подвергнете растения опасности заболеть.

Почву под посадку помидор в открытый грунт нужно готовить еще с осени. Так, если кислотность почвы повышена, нужно внести под осеннюю перекопку на 1 кв. м: 0,5-0,9 кг извести, 5-7 кг удобрений на органической основе (можно взять компост, помет птиц, торф или навоз) и 40-60 г суперфосфата. Если же вы вносили большое количество удобрений — около десяти килограмм на кв. м, под предшествующую культуру, то участок, отведенный для выращивания помидоров, нужно только перекопать.

Весенняя обработка почвы для подготовки под помидоры должна включать внесение на 1 кв. м почвы 30-40 г суперфосфата, а еще 25-30 г калийных удобрений. Конкретно перед посадкой уже под последнее рыхление почвы нужно внести на 1 кв. м 15-20 г калийных и 30-40 г азотных удобрений.

Посадка в почву рассады помидоров

От своевременной и хорошей посадки закаленной рассады помидоров в почву в большинстве случаев зависит получение высокого урожая.

Садить помидоры нужно в первой декаде июня, и всего лишь после того, как минует опасность морозов — полностью установится оттепель. Как в гребнях, так и на гладкой поверхности растения следует располагать рядами, с расстоянием между ними в 30-40 см при расстоянии между рядами 30-50 см.

Перед посадкой томатов на участке следует приготовить лунки и хорошенько пролить их водой — 0,9-1 л на одну лунку. Постарайтесь покупать рассаду помидоров в течении пары часов до высадки, чтобы она не повяла – увядшая рассада укореняется очень плохо и болеет, отставая в развитии. У тех, кто выращивает рассаду своими силами, аналогичных проблем не будет, они имеют шанс садить на грядку рассаду сразу же после того, как вынимают со стаканов или подбирают из парника.

Садить рассаду нужно несколько глубже, чем она росла в парнике. Квалифицированные садоводы рекомендуют оборвать несколько нижних листов у растения и при посадке максимально углублять их — зарывать растение можно до половины стебля, а садить нужно чуть-чуть с уклоном на северо-запад. Корни рассады следует внимательно обжать землёй, не изгибая их при этом, таким образом, чтобы концы корней были направлены на днище лунки. Как только рассада помидоров высажена, растения нужно полить, а саму лунку необходимо присыпать сверху сухой землёй.

Отличные результаты даёт выращивание помидоров под обычными пленочными укрытиями и на утипленном грунте — паровых грядах, это дает возможность обеспечить более большие урожаи первых помидоров, а еще убыстряет созревание плодов.

Чтобы выполнить паровые гряды, нужно вырыть котлован с шириной около 60-ти см и с глубиной около 20-ти см. В середину гряд необходимо загрузить биологическое топливо, говоря по обычному — разогретый навоз (слоем около 5 см), а поверх закрыть землёй на 15 сантиметров. Рассаду на паровые гряды необходимо садить также, как и на открытый грунт, отличие только в том, что к посадке нужно приступать на 20 дней до недавнего времени, где то в середине мая месяца.

Очень часто используются и укрытия, осуществляемые из прозрачной пленки из полиэтилена, применение которой, тем более если их совмещать с паровыми грядами, даст вам возможность посадить рассаду помидоров уже в первых числах Мая и, как последствие, получить урожай помидоров еще в середине июля месяца. Каркасы, покрытые пленкой, необходимо установить над паровыми грядами сразу же после высадки рассады, оставив на весь период выращивания растений. Уход за растениями находящимися под пленкой аналогичный, как и в открытом грунте и состоит из своевременного рыхления, подкормок и формирования кустов.

Уход за томатами

Уход за томатами в первую очередь состоит в окучивании, рыхлении почвы, подкормках и поливах растения, а еще формировании куста и своевременной борьбе с болезнями и вредителями.

Почва в междурядьях и рядках с помидорами нуждается в рыхлении — примерно спустя каждые 10-12 дней, однако не реже, чем пару раз за лето. При рыхлении постарайтесь не позволять образования корки. Если вы культивируете помидоры на тяжёлых почвах, глубокое рыхление нужно в первые 10-15 дней после того как растения посажены.

Первый раз окучивать помидоры нужно через 9-11 дней после того, как была высажена рассада. Конкретно перед окучиванием необходимо произвести полив: окучивание помидоров мокрой землёй ускорит образование на стебле растения новых корней. Второе окучивание нужно произвести через 16-20 дней после первого.

Вовремя нужно и поливать помидоры. Так, сначала поливают в лунки, потребление воды — 0,7-0,9 л воды на одно растение. Оптимальным временем для полива считается вторая часть дня и плохая погода. Поливать помидоры обязательно следует во время цветения 1-ой и 2-ой кисти, обязательно перед рыхлением почвы и уже после внесения под них сухих мин. удобрений. В течении лета помидоры нужно пару раз подкармливать минеральными и органическими удобрениями.

К воздушной влажности растения нетребовательны, однако если влажность слишком высокая, растения могут заболеть фитофторозом и бурой пятнистостью.

Первая подкормка должна выполняться через 10-12 дней после посадки — смесью, которая состоит из минеральных и удобрений на органической основе. Так, на 10-литровое ведро раствора коровяка (на одну часть коровяка либо навозной жижи необходимо взять 8-9 частей воды) нужно добавить около 20 г суперфосфата. Одно ведро такого питательного раствора необходимо потратить на 10 растений. Вторая и третья подкормка (с интервалом в 2 недели) должна выполняться сухими удобрениями на минеральной основе сразу же после рыхления либо под окучивание. На участок в 1 кв. м площади нужно внести около 20 г суперфосфата, 15 г калийной соли и 10 г аммиачной селитры.

В Северо-Западных районах, в процессе ухода за помидорами, немалое внимание следует уделить появлению куста растения — его быстрому пасынкованию, а еще прищипыванию верхушки стебля. Практика многих садоводов показала, что замечательный урожай зрелых помидоров в открытом грунте можно получить, если формировать куст растения в один стебель, оставляя 2-3 кисти.

Растения томатов нуждаются в подвязывании к кольям либо натянутой вдоль рядов специализированной веревке. Колья необходимо устанавливать со стороны севера с расстоянием 9–11 см от стебля. Растения нужно крепить к кольям в три приема: первый раз — сразу же после высадки рассады (недалеко от первого листа), второй и 3-ий — по мере роста растения — поднимаем шнур на уровень 2-ой и 3-ей кисти. Если для выращивания растения применяются шпалеры, нужно спустя каждые 4-ре метра забить колья, между которыми необходимо натянуть нить.

Вредители и заболевания томатов

Самые популярные болезни помидоров: фитофтороз, макроспориоз, стрик, септориоз, фитофтороз, столбур и вершинная гниль.

Вредители: проволочники, белокрылка, медведки, галловая нематода, совки.

Минус множества питательных веществ в растениях томатов, можно определить так:

• в случае дефицита азота меняется покраска стебля, листьев, а еще самих плодов томатов. Листы становятся более меленькими, желтоватыми по оттенку, жилки, находящиеся снизу листа становятся красно-голубоватыми, плоды становятся более твёрдыми и очень маленькими;
• если томатам недостает фосфора, листики растения заворачиваются в середину;
• в случае дефицита калия листы становятся курчавыми;
• минус кальция приводит к тому, что молодые листики сплошь покрываются жёлтыми пятнышками, а старые возрастают и меняют цвет до темно-зеленого. Часто в таких вариантах растения томатов подвержены вершинной гнили, практически всегда это происходит, когда увеличена влага воздуха;
• при серном голодании листики в первую очередь становятся по оттенку бледно-зелеными, после этого активно желтеют, а порой и краснеют. Вырисовывается серное голодание сначала на молодых листах, при этом побеги растений становятся чрезвычайно ломкими и хрупкими;
• минус бора приводит к почернению точки роста стебля, а плоды поражаются бурыми пятнами;
• если растениям томатов недостает молибдена, листья помидоров желтеют, понемногу закручиваясь вверх, и вся пластинка листов полностью поражается хлорозом;
• в случае нехватки железа томаты полностью останавливаются в росте. Их молоденькие листики поражаются хлорозом. В наиболее тяжёлых случаях листья растений полностью белеют.

Уборка томатов

За 20 дней до финальной уборки как бутоны, так и цветущие побеги растения нужно убрать, это поможет скорейшему дозреванию ключевой массы плодов. Уборку томатов следует производить выборочно, и в первую очередь необходимо снимать уродливые плоды. Чтобы сберечь помидоры на большее время, их придется убирать не красными, а бурыми, и лишь потом их укладывают на созревание. Помидоры нужно снимать с кустов до тех пор, пока температура окружающей среды ночью не опустится ниже 8 °C. Это вызвано тем, что при низкой температуре намного увеличивается риск болезней томатов.

Сорта и гибриды томатов

По зданию кустов томаты разделяют на нештамбовые, штамбовые и картофелевидные. Нештамбовые томаты выделяются более тонкими стебельками, полегающими в период плодоношения, а еще большими, слегка волнистыми листьями. Штамбовые томаты выделяются небольшими кустами и, наоборот, имеют довольно толстый стебель, сильно волнистые листья, средние по размерам, с короткими черешками. Картофелевидные, иначе крупнолистные томаты встречается весьма нечасто, а называются они так, потому как имеют листья, напоминающие по форме картофельные.

В наше время есть более 70 сортов и гибридов помидоров, и это исключительно для культивирования в открытом грунте, а еще более 40 сортов для закрытого грунта. Самые популярные из них привожу ниже.

Раннеспелые сорта

Белый налив — один из очень урожайных сортов. Кусты сорта относительно невелики и не нуждаются в пасынковании. Плоды округловатые либо округло-плоские, мясистые, гладкие, чуть-чуть ребристый у плодоножки, массой доходят до 130 г. Окраску зрелые плоды имеют ярко-красную, а в незрелом состоянии – молочно-белую.

Грунтовый грибовский — сорт выделяющийся стойкостью как к болезням, так и невысоким температурам, засухоустойчив, однако при большой влажности очень подвергается фитофторозу. Даёт большие урожаи не только при выращивании через рассаду, но и посевом семян прямо в почву. Плоды сорта округловатые либо округло-плоские по форме, гладкие, средние по размерам, а массой доходят до 100 г.

Искорка — маленькие, средневетвистые томаты. Плоды имеют удлиненно-овальный, вес их доходит до 110 г, а вегетационный период – до 115 суток. Сорт один из самых высокоурожайных, с нежными плодами.

Среднеспелые и среднепоздние сорта

Эти сорта лучше подходят для выращивания в открытом грунте, плоды дозревают через 100–130 дней.

Новинка Приднестровья — среднепоздний и чрезвычайно урожайный сорт. Кусты имеет усредненную высоту и некрупные плоды весом до 60 г. Сами плоды оранжево-красные или красные, удлиненно-овальные по форме, гладкие, имеют толстую и довольно плотную оболочку. Стойки к поражению вершинной гнилью.

Факел — сорт очень высокоурожайный, выделяется дружным созреванием плодов. Кусты небольшие, среднерослые. Плоды не составит никакого труда разделить от плодоножки, округловатые и гладкие, красные по оттенку, массой доходят до 100 г.

Позднеспелые сорта

Позднеспелые сорта томатов лучше растить в районах юга страны, потому как период их вегетации может достигать 150 суток. Позднеспелые сорта по урожайности существенно превосходят ранние и среднеспелые.

Ермак — сорт низкорослых томатов с округло-овальными и красными по оттенку плодами, массой могут достигать 140 г и имеют грубую кожицу. Стоек к трещине, выделяется стабильными высокими урожаями и дружным созреванием. Плоды сорта долгое время будут сохранены на растениях.

Тортила — индетерминальный (рослый), нештамбовый гибрид. Наиболее целесообразно растить в теплице, плодоносят весь сезон. Имеет плоско-округлые по форме плоды весом до 100 г. Плоды сорта чрезвычайно стойки к вирусам, корневой гнили и бурой пятнистости.

Як виростити зорову розсаду помідор

Підготовка грунту.

Звичайно, простіше і зручніше використовувати для розсади готові грунтосуміші — «Жива земля», «Томат і перець» та ін, так як вони приготовані з урахуванням всіх необхідних вимог . Але можна приготувати грунт і самостійно. Один з варіантів грунтової суміші для посіву такий: 1 частина торфу, 1 частина перегною і 1 частина дернової землі. На відро цієї суміші додають 1 ст. ложку деревної золи, 1 ч. ложку суперфосфату і 1 ч. ложку сульфату калію. Пам’ятайте, грунт не сущес твует з грядок, де раніше росли пасльонові (томат, перець, баклажан, картопля) і гарбузові (особливо огірки). Для профілактики інших можливих захворювань і знищення шкідників його проморожують — виносять на мороз на кілька днів, а потім дають відтанути в теплі. І так 2-3 рази. Однак проморожування в повному обсязі позбавляє грунт від патогенів. Набагато більш ефективний метод знезараження -прожарювання. Грунт поливають окропом, ретельно перемішують, насипають на деко, ставлять у духовку на 25-30 хвилин (при температурі 200-220 ° С). Правда, при цьому способі знищуються і корисні грунтові мікроорганізми.

Більш лояльний спосіб – пропарування на водяній бані. У відро або бак на днище кладуть цеглу або решітку, наливають воду так, щоб цеглини або решітка знаходилися вище рівня води. У решето або тканинний мішечок насипають грунт, кладуть на грати, закривають відро кришкою і ставлять його на невеликий вогонь на 2 години.

Для профілактики грибних захворювань грунт для розсади можна пролити міцним розчином марганцівки (3 г на 10 л води) і додатково обробити фунгіцидами. Краще використовувати біологічні фунгіциди: Алірін-Б, Гамаір, Екстрасол, Планріз, які ефективні і проти бактеріальної інфекції.

Посів розсади помідорів.

Насіння томату висівають за 60-65 днів від передбачуваної дати висадки розсади (у теплиці без обігріву — на початку березня, у відкритий грунт під укриття — на початку — середині квітня). Ємності для вирощування сіянців (шухлядки або коробочки висотою не більше 5-7 см) наповнюють грунтом, не очень ущільнюючи його. Потім роблять борозенки глибиною 1 см через 5-7 см, поливають їх водою кімнатної! температури. Насіння розкладають в борозенки і закладають на глибину 1 см! (При більшій глибині сходам важче пробитися, при меншій – насіннєва оболонка може залишитися на сім’ядолях, заважаючи подальшому зростанню). Відстань! між насінням 1,5-2 см. Посіви злегка! Древесных щепіруют тим же грунтом (не поливають) і ставлять у тепле (температура повітря не нижче 22 ° С і не вище +24 ° С) світле! місце, зверху прикривають плівкою. Сходи зазвичай з’являються через 5-6 днів.

Догляд за розсадою томатів

Перший час сіянці ростуть повільно. Але вже в наступні 15-20 днів їх зростання помітно посилюється. Щоб уникнути витягування сіянців, необхіднище по можливості поліпшити освітленість рослин, стежити за температурою і регулювати полив.

Коробки або шухлядки потрібно щодня повертати різними сторонами до шибки-це дозволить запобігти однобокому витягуванні сіянців.

Найпоширеніше захворювання юної розсади — чорна ніжка (найчастіше виникає через погане провітрювання і неправильний полив). У рослин спочатку темніє нижня частина стебла, потім вона тоншає і загниває. У початковій стадії захворювання розсаду можна зберегти, якщо підсушити грунт у стебла. Для цього під коріння рослин підсипають шар чистого сухого піску товщиною 1-1,5 см.

Після появи сходів протягом 7 днів температуру бажано підтримувати в певних межах: вдень — 16-18 ° С, а вночі — 13-15 ° С. Потім її можна підвищити до 18-20 ° С вдень і 15-16 ° С вночі. Такий режим дотримують до тих пір, поки сіянці ростуть у ящику (до пікіровки). За цей час рослини поливають 2-3 рази. Перший раз — при появі сходів, потім через 5-7 днів. Такий режим поливу в період низької освітленості (березень) не дає витягатися сіянцям.

Останній раз сіянці поливають за кілька годин до пересадки.

Пікіровка розсади томатів

Коли у сіянців з’явиться другий справжній лист, їх пікірують (розсаджують) в окремі горщики місткістю від 0,5 до 0,8 л. Можна на перший час висадити і в горщики або касети меншого обсягу (0,2 л).

При пікіровці відбраковують хворі і слабкі рослини. Якщо сіянці витягнулися, то стеблинки при пересадці в горщики можна заглибити частично, але не до сім’ядольних листочків. Після пікіровки перші 3 дні підтримують температуру вдень 20-22 ° С, а вночі -16-18 ° С. Як тільки розсада приживеться, температуру знижують: вдень до 18-20 ° С, вночі до 15-16 ° С. Поливають рослини в горщиках 1 раз на тиждень до повного намокання грунту. До чергового поливу він повинен трохи підсохнути, але тривала перерва в поливах шкідлива.

Підживлення розсади помідорів.

Через 12 днів після пікіровки розсаду підживлюють повним комплексним водорозчинним добривом. Його розчиняють згіднище інструкції в відстояній воді кімнатної температури. Якщо сіянці були раніше розпікіровані в маленькі горщики, то через 20-25 днів їх обережно перевалюють разом з грудкою землі в горщики більшого розміру, де вони будуть рости до посадки. Така подвійна пересадка гальмує ріст сіянців, не даючи їм сильно витягуватися, і сприяє формуванню розвиненої кореневої системи. Після пересадки розсаду рясно поливають тёплой водою. Надалі поливати рослини краще розчином повного комплексного добрива, що включає мікроелементи. Для цього підійде будь-яка готова суміш для овочевих та квіткових культур з перевагою калію над азотом 2:01. Частота поливів варіює від двох разів на тиждень (при похмурій погоді) до 10 (при сонячній і жаркій).

Якщо листя томата мають блідозелений колір, то це значить, що рослинам необхідна додаткова підживлення будь-якими азотними добривами (наприклад, 1 ст. Ложка сечовини на 10 л води). Потім потрібно помістити горщики на 5-6 днів на прохолодне місце з температурою повітря близько 10 ° С і не поливати кілька днів. Я Ріст рослин призупиниться, вони позеленіють і придбають злегка фіолетовий відтінок. Після цього розсаду можна перенести в звичайні умови. Якщо ж рослини нарощують занадто потужну вегетативну масу, їм необхідна кореневе підживлення фосфорними добривами (3 ст. Ложки суперфосфату на 10 л води). Через добу після підживлення розсаду потрібно поставити в тепле місце (з температурою повітря вдень +26 ° С, а вночі — 20-22 ° С) і кілька днів не поливати (щоб грунт трохи підсох). Через тиждень рослини переносять у звичайні умови.

Температуру режим Оптимальний температурний режим для вирощування розсади: при сонячній по ¬ годе вдень — 22-23 ° С, вночі -16-17 ° С, у похмуру погоду температуру знижують вдень до 17-18 ° С, а вночі до 15-16 ° С. Як тільки листя томатів почнуть змикатися і затінювати стебла, рослини здесь же витягнуться. Достатньо й кількох спекотних днів, щоб тісно розставлена ??розсада набрала у висоту 10-20 см, ставши ламкою і малопридатною до перевезення. Тому горщики обов’язково слід розлучити (по мірі росту рослин), не сущес твует листя. У середині квітня можна приступати до загартовування розсади. У холодну погоду кватирку відкривають на кілька годин, намагаючись уникати протягів. У теплі дні (при температурі повітря від +12 ° С і вище) рослини виносять на балкон або крытую террасу: спочатку на 2-3 години протягом 2-3 днів, а потім на цілий день. У Сонячної погоду їх необхіднище притіняти, захищаючи ніжні листи від яскравих сонячних променів (щоб уникнути опіків). Для збереження квіткових бутонів на першій квітковій кисті необхіднище за 4-5 днів до посадки в теплицю обприскати розсаду борним розчином (1 г борної кислоти на 1л води) або Епін (згіднище інструкції). Обприскувати краще вранці або в похмуру погоду, інакше на листочках з’являться опіки.Правильно вирощена розсада повинна бути кремезною, з розвиненою кореневою системой, мати 7-9 листків насиченого зеленого забарвлення і сформоване перше суцвіття.

Догляд за помідорами у відкритому грунті | Журнал для жiнок — Вона

Догляд за томатами у відкритому грунті

Доглядати за помідорами одночасно і дуже просто, якщо ви не женіться за особливо великим урожаєм, і в такой же час клопітно, якщо ви хотите отримати якомога більше плодів. Фокус в тому, що помідор хоч сам по собі і не надто вимогливий (він може дати плоди і тоді, коли його всього лише зрідка поливають і захищають від бур’янів), зате дуже чуйний майже на всі приємні для нього агротехнічні заходи. Чим краще про нього піклуються, тим більше свіжих помідорів він дасть. Але хороша турбота про помідорі зовсім не означає, що йому треба всього багато, навпаки, почуття міри у догляді за помідором – це правило номер один. Адже він не предпочитать ні надлишку води, ні посухи, ні нестачі добрив, ні перегодовування ними, особливо азотними, від яких кущ негайно почне «жирувати».

Полив помідор

Помідори не сущес твуеті надлишку води, ні посухи. Поливати їх треба в міру підсихання грунту, не даючи їй висихати повністю, рідко, але рясно, в середньому раз на тиждень, якщо немає дощів, а коли вони йдуть, і того рідше. Найголовніше, щоб помідорам вистачало води з моменту утворення зав’язей і до закінчення наливу плодів. Якщо в цей час помідор потрапить під посуху, зав’язі можуть обсипатися, а плоди, які виростуть з тих, що вціліють, вийдуть нетипово дрібними. Трохи пізніше, коли вони вже розвинуться, недолік поливу може викликати розтріскування плодів. Найбільше подобається помідорам крапельний, або «підземний», полив – там, де він використовується, врожаї зазвичай вище. Якщо поливати їх цим способом, а також під корінь або по борознах і тільки у вечірній час, вони ніколи не захворіють вершинної гниллю плодів. А ось ще небольшой секрет: помідори рідше хворіють і краще ростуть, якщо у воду для поливу додати трішки золи (пару пучок на десятилітрове відро). Краще будуть плодоносити вони і в тому випадку, якщо, як тільки почнуть з’являтися зав’язі, посипати золою грунт навколо них (теж близько жменьки на 1 м 2). Розпушувати грунт треба щоразу, як ви помітите на ній тверду кірку, а утворюється вона зазвичай після поливів або дощів.

Підживлення

Підгодувати помідори треба хоча б тричі в течении сезона, а ще краще – робити це постійно, через кожні два тижні. Добрива можна використовувати різні, головне, щоб азоту в них було менше, ніж фосфору з калієм, наприклад: 15 г аміачної селітри, 50-60 г суперфосфату і 30-40 г хлористого калію на 10 л води. Однак і на розчин пташиного посліду вони теж відгукуються добре. З мікродобрив їм потрібніше всього магній і бор: магній – постійно, а бор – коли вони зацвітуть, тому що від його нестачі можуть почати обсипатися квітки і зав’язь. Для підгодівлі треба взяти 1 г борної кислоти на 1 л води і обприскати зелень в другій половині дня.

Підв’язування кущів до опор

Підв’язувати високорослі помідори до кілочків треба відразу після того, як висаджена на должностьійне місце розсада добре вкорениться і рушить у ріст, а при безрассадном способі – коли у сіянців з’явиться 5-6 листочків. Кілки треба забивати в землю з північної сторони на глибину близько 40 см від рослини і на відстані 10 см від стебла. Висоту кілочка треба підбирати під висоту сорту (зазвичай від 1 до 1,5 м). Втім, деякі сорти можна підв’язувати і не до кілочків, а до дроту, в горизонтальном положении натягнутої між рядами (шпалері), нахиляючи рослини з сусідніх рядів попарно один до одного. Тоді у них і плоди будуть трохи крупніше (чому – складно сказати, але на практиці зазвичай виходить так), і прибирати їх легше. Це стосується не тільки високорослих, а й среднерослих сортів.

Підгорнути помідори треба 2-3 рази в течении сезона.

Від бур’янів помідори потрібно захищати постійно, з перших же днів, не даючи бур’янистим травам розростатися. Найзручніше робити це разом з розпушуванням і підгортанням.

Формування кущів

А ось формування куща і видалення пасинків – прийоми, які потрібні не самим помідорам, а нам, щоб отримати більше хороших плодів.

Формувати кущі треба не у всіх сортів (в деяких і так виростає всього по одному головному стеблу). Найчастіше залишають один головний стебло, але сорти з потужними стеблами і з невеликими, але численними плодами можна формувати і в 2 стебла, і в три. Чим південніше ви проживаете, тим більше стебел можна залишити, бо довгий південне літо дозволить встигнути визріти всім зав’язався плодам. Правда, вони можуть виявитися дрібніше, ніж на ключевому стеблі.

Нічого складывающегося у формуванні немає. Якщо потрібен один стебло, на ньому треба видаляти всі з’являються в пазухах листків пасинки, як тільки вони з’являться, не дозволяючи їм доростати до довжини 2-4 см. Перш за все треба прибирати ті пасинки, які виросли відразу під кистями, інакше помідор може скинути квітки і зав’язь.

Якщо будете формувати кущ в 2 стебла, залиште бічний пагін, який з’явиться біля першої кисті, а якщо в три, то крім нього ще й найсильніший з тих, що намітяться під иным стеблом.

Пасинки при цьому треба не виривати, а виламувати, обережно обхопивши їх великим і вказівним пальцями, і тягнути убік, а не на себе. Якщо ж вони встигли вирости занадто великими, їх краще зрізати гостро заточеним ножем або бритвою.

Пасинкувати помідори треба постійно, скільки б стебел у них не було залишено. Є, правда, і одне важливе обмеження: під час занадто сильної літньої спеки від обривання листя і від пасинкування краще тимчасово утриматися, бо кущі в подобных умовах погано переносять травми. А ось якщо влітку йдуть затяжні дощі з похолоданням, помідори бажано не тільки пасинкувати, але і видаляти у них частини пагонів і все нижнє листя, щоб кущі швидко прогрівається і краще провітрювалися.

Крім того, для кращого врожаю десь в середині серпня коштує прищипнуть верхівки у всіх плодоносних пагонів і видалити ті квіткові кисті, на яких не зав’язалися плоди, тоді ті плоди, що вже зав’язалися, краще наллються і швидше дозріють. Перейти на сайт: Джерело